Фентезійно-історичні пантеони

Кельтські, єгипетські, грецькі та скандинавські пантеони - то є фентезійнe переосмислення історичних релігій, які існували в нашому світі за давніх часів. Вони включають божеств, які найбільш прийнятні для використання у грі; божества відділені від їхнього історичного контексту в реальному світі та, заради потреб гри, об’єднані в пантеони.

Кельтський пантеон

Кажуть, що в глибині кожної душі ховається щось дике — місце, що тріпоче від крику гусей уночі, від шепоту вітру крізь сосни, від несподіваного червоного в гілочці омели на дубі - і це те саме місце, де живуть кельтські боги. Вони зʼявились зі струмків та річок, їхня могутність підживлюється силою дуба і красою лісів та широких полів. Коли перший лісовий мешканець зважився назвати на ім’я побачене в стовбурі дерева обличчя чи почутий у струмку голос, ці боги викликали себе до буття.

Оскільки кельтські боги тісно пов’язані з силами природи, яку так поважають друїди, то їм служать друїди, і це так само поширено, як і служіння кліриків.

Грецький пантеон

Боги Олімпу проявляються в ніжному набігу хвиль на берег і розкотах грому серед закутаних у хмари вершин. Їхні сліди зберігаються в населених кабанами густих лісах та вкритих оливковими паростками схилах. Усі аспекти природи відгукуються їхньою присутністю, і вони також знайшли своє місце у серцях людей.

Єгипетський пантеон

Ці боги - молода династія старовинної божественної сім’ї, спадкоємці правителів всесвіту та упорядників божественного принципу Ма’ат - фундаментального закону істини, справедливості, закону та порядку, що ставить богів, смертних фараонів та звичайних чоловіків і жінок на належні та заслужені місця у світі.

Єгипетський пантеон незвичайний тим, що має трьох богів, відповідальних за смерть, які мають різний світогляд. Анубіс - законний нейтральний бог потойбічного життя, який судить душі мертвих. Сет - хаотичний злий бог вбивств, який, можливо, найвідоміший за вбивство свого брата Осіріса. І Нефтида - хаотична добра богиня скорботи.

Скандинавський пантеон

Там, де засніжені пагорби зриваються вниз у крижані фіорди; де на узбережжя витягують човни; де льодовики то наступають, то відступають кожної осені та весни, - там землі вікінгів, батьківщина скандинавського пантеону. Цей клімат суворий, і він закликає до суворого життя. Воїнам цих земель довелося пристосуватися до таких умов, щоб вижити, однак вони не надто прогнулися під впливом вимог середовища. З огляду на необхідність робити набіги заради їжі та багатства, дивно, як смертним вдалося уцілити аж так добре. Їхні сили відображають потребу цих воїнів у сильному лідері та рішучих діях. Саме тому вони бачили своїх божеств у кожному вигині річки, чули у гуркоті грому та тріску льодовиків, відчували їхній запах у димі палаючих осель.

Скандинавський пантеон включає дві основні сім’ї: Аси (боги війни та долі) і Вани (боги плодючості та процвітання). Хоча раніше вони й були ворогами, нині обидві родини діють у тісному союзі проти спільного ворога - велетнів (включно з богами Сурт та Трим).

Кельтські божества

Грецькі божества

Єгипетські божества

Скандинавські божества